«Палаючий» — роман-розрив, про який всі говорять, і його автор індійського походження
Як мешканка Нью-Йорка Мега Маджумдар перетворилася з дівчини з Калькутти, яка «не добре володіє англійською», до письменниці-дебютанта, яка розмовляє з міста.
Маджумдар виріс у керованій комуністичною партією Калькутті в дев'яностих, коли країна прокидалася до чарів лібералізації. За кілька днів до того, як Сафура Заргар, студент Джамія Міллія Ісламія, ув’язнений за протест проти Закон про громадянство (внесення змін). , втретє відмовляється у звільненні під заставу, і поки протести проти вбивства афроамериканця Джорджа Флойда поширюються по США, я спілкуюся з Меггою Маджумдар по відеозв'язку. Шум навколо дебютного роману 32-річного нью-йоркця «Горячий» (599 рупій, «Пінгвін Хеміш Гамільтон»), який виходить завтра, був запаморочливим задовго до його публікації. Щедрі анотації Амітава Гоша та Яа Гьясі оцінили книгу як дух часу нашого часу; Джеймс Вуд із The New Yorker відзначив його надзвичайну прямість і відкритість до життя, що викладає клаптику нерівностей, у яких ми можемо розпізнати моделі нашого спільного життя.
Тим не менш, у цей час є дивність, коли влада художньої літератури над реальністю починає виглядати виснаженою. Оскільки безперервний потік жахів у нашому суспільно-політичному житті привчає одних до своєї сили, а інших виснажує обуренням, здається, ніщо не може бути більш аномальним, ніж теперішнє. «Це важкий, виснажливий час у всьому світі, визнає Маджумдар. Такий момент тут, у США, пов’язаний з історичним підрахунком. І, звичайно, я стежив за траєкторією правого крила в Індії. Науковці та журналісти встановили зв’язок між індуїстським націоналізмом і перевагою білих. У своїй книзі я хотів написати про людей. Я хотів написати про те, як люди мріють, прагнуть і сміються в умовах гнітючої системи.
«Горячий» — це тихе, пекуче дослідження нижнього класу та середнього класу в Індії, чия попередня частка в капіталістичній економіці ускладнюється численними тиранією статі, релігії та класу, ендемічними для суспільства. Коли Дживан, дівчина-мусульманка з трущоб Калькутти, одна з трьох героїнь Маджумдара, реагує на повідомлення ненависті проти її спільноти у Facebook після підозрюваного терористичного нападу, гнівом і смутком, але також і бравурою, ми знаємо, що вони будуть наслідки. Якщо поліція не допомогла простим людям, таким як ми з вами, якщо поліція спостерігала, як вони вмирають, чи це не означає, що уряд також терорист? пише вона у Facebook. Розплата швидка — незабаром за нею приїжджає поліція. Її дружба в соціальних мережах з незнайомцем, пов’язаним із цією справою, задокументовано як її співучасті та її присутність на залізничній станції того фатального вечора, коли підпалили потяг, в результаті чого загинули майже 100 осіб. В одній швидкій дії Маджумдар переносить читачів у серце Нової Індії, де особисті та політичні амбіції обслуговуються або перешкоджаються зростаючим індуїстським націоналістичним відтоком.
A Burning пульсує каденціями повсякденного життя, припливами і відливами амбіцій, прагнень, відмінностей і розчарувань. Впевнений розповідь Маджумдар просувається вперед двома іншими персонажами, пов’язаними з Дживаном — П.Т. Сером, інструктором з фізкультури в школі, де вона навчалася EWS, яку приваблює місцева права політична партія, і Лавлі, трансгендером. жінка, яку Дживан навчав англійської мови і яка мріє стати актором. Я хотів дослідити конкретні питання з кожним зі своїх персонажів. Джіван наполегливо працює, щоб досягти своїх цілей, які досить прості — вона хоче піднятися до середнього класу. Вона хоче мати смартфон і працювати в торговому центрі. На її нещастя, вона потрапила в гнітючу систему, в якій можна робити все правильно і все одно бути зірваним. З PT Sir я хотів дослідити, що може зробити невеликий смак влади для такого представника середнього класу, як він. Що б він здався, кого б зрадив? — каже Маджумдар, який працює редактором в інді-видавництві Catapult.
Маджумдар виріс у керованій комуністичною партією Калькутті в дев'яностих, коли країна прокидалася до чарів лібералізації. Зміни також відбувалися в політичному наративі Індії. У грудні 1992 року кар-севаки, приєднані до VHP і BJP, зруйнували Масджид Бабрі в Айодх'ї, штат Уттар-Прадеш, що викликало ланцюг реакцій по всій країні. Маджумдар не повідомляє, коли вона стала політично свідомою. Ми дивилися новини, які робили наші батьки. Ми знали, що відбувається навколо нас, каже вона. У 2006 році вона виїхала з міста до США, щоб вивчати соціальну антропологію в Гарвардському університеті, а потім закінчити школу Джона Гопкінса. Але вона мала б із собою дрібниці життя на вулицях міста.
A Burning пульсує каденціями повсякденного життя, припливами і відливами амбіцій, прагнень, відмінностей і розчарувань. Як редактор, Маджумдар була знайома з видавничим процесом, але прийом книги в США, який рекламується як один з найкращих літературних дебютів року, застав її зненацька. «Я вдячна за позитивну увагу на початку», — каже Маджумдар, яка почала роботу над своєю другою книгою.
Її редакторський досвід виявляється в майстерності роману, в дражнилких, які вона кидає у вигляді епізодичних інтермедій, у кінематографічному темпі, з яким вона чергує голоси оповідання. «Горячий» — це роман, який твердо про те, що тут і зараз, але Маджумдар містить багато шарів історії, використовуючи своє своєрідне використання англійської мови. У Західній Бенгалії уряд лівого фронту скасував викладання англійської мови на початковому рівні в державних та державних школах штату з 1981 року.
Майже два десятиліття по тому її повернули до початкових класів, але цілі покоління виросли з хитким контролем над мовою. Протягом ночі в Калькутті почнуть зростати курси, які пропонують уроки англійської мови. Маджумдар згадує, як відвідував його в дитинстві. У перший рік, коли батьки подали документи, щоб віддати її до початкової школи, вона ніде не встигла — моя англійська була не дуже гарною, каже вона. Отже, її зарахували на навчання англійської мови. Наступного року вона вступила до приватної школи. Це був початок глибшого спілкування з мовою. Багато мого дитинства пройшло в публічних бібліотеках і в букиністичних кіосках, позичаючи для читання всілякі книги, каже вона.
Витонченість, з якою Маджумдар формує мову до духу міста та його в’язнів, найкраще прозвучує в голосі її наймилішої героїні, Лавлі, яка розмовляє ламаною англійською, що вписується в закутки її життя. Життєздатність Лавлі покладається на внутрішній досвід, отриманий під час її подорожей містом, і дрібні спостереження, які компенсують відсутність формальної освіти. Саме тут, у автентичності поліфонічних голосів, які охоплюють її вигаданий пейзаж, витає роман Маджумдара.
Як і патруль «Джинн патруль» Діпи Анаппара на пурпурній лінії на початку цього року, хвилююча реакція на «Палаючи на Заході» зобов’язана відмітити всі прапорці, які роблять історію Індії знайомою — зубчаста нерівність, релігійний бунт і нестримна надія. Я хотів, щоб книга була розбірливою і привабливою для тих, хто ніколи не був в Індії і не слідкує за індійськими новинами, а також для тих, хто все життя прожив в Індії. Мені хотілося, щоб книга була актом запрошення, щоб відкрити двері для багатьох різноманітних складних історій, за якими можна було б ознайомитися, — каже вона.
Поділіться Зі Своїми Друзями:
