Історія Хума Декхенджа Фаїза — від Пакистану до Індії, понад 40 років

Hum Dekhenge був потужним і популярним віршем, але він набув культового статусу і став універсальним гімном протесту та надії після того, як його виконав Ікбал Бано в 1986 році, а живі записи цього виступу були вивезені з Пакистану.

Фаїз Ахмад Фаїз з Джаведом Ахтаром. (Експрес-архів)

Минулого тижня професор IIT-Kanpur стверджував, що студенти, які протестують у кампусі проти дій поліції в Делі, Джамія Мілліа Ісламія, поширюють ненависть до Індії. Скаргу викликало використання студентами кількох рядків з поеми покійного пакистанського поета Фаїза Ахмада Фаїза «Хум Дехендж».

Поет і його вірш

вірш Фаїза, Ва-ябка-ваджх-о-раббік , вірш Корану із сури Рахман, що буквально означає «Обличчя твого Господа», широко відомий своїм рефреном «Хум Декхендж». У Південній Азії міфологія вірша та одне конкретне виконання пакистанського співака-газаля Ікбала Бано (аудіозапис доступний на YouTube) прикрашають кожен новий протест, який нагадує революційний вірш.

Фаїз був комуністом, який використовував традиційні релігійні образи, щоб атакувати політичні структури у своєму прагненні до революції. У Хум Декхендж опис Каямат, День розплати, різко трансформується в комуністичний день революції.

Прочитати | Зроблено, щоб видалити редакційну статтю про епізод Фаїза, каже студентський колектив IIT-Kanpur

Релігійну символіку вірша, написаного в 1979 році, слід читати в контексті Пакистану під час військового диктатора генерала Зія-уль-Хака. Зія скинув прем'єр-міністра Зульфікара Алі Бхутто в результаті державного перевороту в 1977 році і оголосив себе президентом Пакистану у вересні 1978 року. Незабаром диктатура Зіа прийняла потужний релігійний поворот, і він використав консервативний іслам як авторитарний і репресивний інструмент, щоб посилити контроль над державою. країна. У Хум Декхенджі Фаїз назвав Зію — шанувальника влади, а не віруючого в Аллаха — поєднавши образи віри з революцією.

Hum Dechenge був підданий цензурі, при цьому один вірш був назавжди вирізаний, навіть із повного збору творів Фаїза, Nuskha-e-Ha-e-Wafa. Виконання вірша в минулому році на студії Coca-Cola пропустило, мабуть, найбільш революційну частину вірша:

Jab arz-e-Khuda ke Ka'abe se, sab buutt uthwaae jaayenge / Hum ahl-e-safa mardood-e-haram, masnad pe bithaaye jaayenge / Sab taaj uchhale jaayenge, sab takht geaaye jaayen , що приблизно перекладається як З обителі Божої, коли будуть зняті ікони неправди / Коли ми, вірні, заблоковані від святих місць, сядемо на високий постамент / Коли будуть кинуті вінці, коли будуть кинуті престоли бути збитим.

Ікбал Бано. (Експрес-архів)

Співак і контекст

Hum Dechenge був потужним і популярним віршем, але він набув культового статусу і став універсальним гімном протесту та надії після того, як його виконав Ікбал Бано в 1986 році, а живі записи цього виступу були контрабандою вивезені з Пакистану. Цей виступ нерозривно пов’язав її голос і виконання з віршем — справді, саме Ікбал Бано зробив революційний назм Фаїза безсмертним.

Найдостовірніший опис цього виступу — на Раді мистецтв Альхамри в Лахоре 13 лютого 1986 року — походить від онука Фаїза, Алі Маді Хашмі.

Читайте також | «Kisi ke baap ka Hindustan thodi hai»: лінія Рахата Індорі тридцяти років тому викликає згуртування

Фаїз помер у листопаді 1984 року, а нагодою став «Фаїз Мела», організований у день його народження Фондом Фаїза. Мела під відкритим небом проходила вдень, а ввечері – концерт.

Концерт 1986 року дав Ікбал Бано. Хашмі розповідає, що зал — на 400 чи 600 місць — був повний ще до того, як вона вийшла на сцену. (З розповіді Хашмі виявляється, що популярна історія про 50 000 людей, які були в аудиторії, не відповідає дійсності.) Після того, як усі місця були зайняті, виник переполох, тому двері відчинилися, і люди втекли, повністю заповнивши зал.

Ікбал Бано заспівав кілька віршів Фаїза, а Хум Декхендж отримав найгучніші вітання. Вона закінчила концерт, але глядачі відмовилися відпустити її, випрошуючи на біс Hum Dekhenge. Вона підкорилася, і технік в Альхамрі таємно записав вихід на біс — це запис, який зберігся і сьогодні.

Хашмі каже, що плескання й вигуки були такими громовими, що часом здавалося, що дах залу Альхамра знесе. Ікбал Бано неодноразово доводилося зупинятися, щоб дозволити вигукам і гасла Inquilab Zindabad стихти, перш ніж вона змогла продовжити спів. Оплески були найбурхливішими для вірша Sab taaj uchhale jaayenge, sab takht giraaye jaayenge .

Після закінчення концерту

Поет Гаухар Раза написав про свого друга з Пакистану, який був на концерті. Другу Рази пізно вночі зателефонував хтось, кого він добре знав у пакистанських збройних силах. Телефонник порадив подрузі Рази не залишатися вдома протягом наступних двох-трьох днів. Він скористався порадою, і в наступні дні багато з тих, хто був присутній в аудиторії Лахора, були допитані, а деякі були затримані. Серед ночі його додому завітала військова поліція.

Багато копій виконання Ікбала Бано було конфісковано та знищено. Дядьку Хашмі вдалося роздобути один примірник, який він передав друзям, які контрабандою вивезли його в Дубай, де він був скопійований і широко розповсюджений.

Перш ніж очолити масовий спів We will overcome в Атланті в 1967 році, американський фолк-співак і громадський діяч Піт Сігер сказав: «Пісні — це підступні речі, друзі мої». Вони можуть вислизнути через кордони. Розмножуються в тюрмах. Пробивають тверді оболонки. Правильна пісня в потрібний час може змінити історію.

Ікбал Бано співав Hum Dekhenge Фаїза у 1986 році. Через два роки, у серпні 1988 року, Зіа пішов, його 11-річне правління закінчилося авіакатастрофою.

Поділіться Зі Своїми Друзями: