Кримінальне чтиво Манто «Shikari Auratein» перекладено англійською

Нова книга під назвою «Жінки з хижими» і опублікована «Говорячим тигром», містить близько півдюжини безтурботних веселих оповідань і два етюди — усі вони розповідають про менш відому сторону легендарного письменника урду.

«Шікарі Ауратейн» Манто, спочатку опублікований у 1955 році. (Фотофайл)

Чи образ неспокійного генія Саадата Хасана Манто та його темні та тривожні записи про розділ затьмарили його універсальність як письменника та оповідача? Можливо, так, вважає Саба Махмуд Башир, який опублікував англійський переклад «Шікарі Ауратейн» Манто, який спочатку був опублікований у 1955 році.

Нова книга під назвою «Жінки хижі» та опублікована «Говорячим тигром» містить близько півдюжини непристойних веселих оповідань і два замальовки – усі вони розповідають про менш відому сторону легендарного письменника урду. Ім’я Манто стало синонімом його оповідань, які розгортаються навколо Переділу, як-от «Тоба Тек Сінгх», «Каалі Шалвар», «Бу» та «Кол До». На жаль, ці історії затьмарили складність, діапазон і багатогранність його роботи, каже Башир.

Випадок Манто певною мірою схожий на випадок його сучасника Ісмата Чугтая, який більше ототожнюється з її «суперечливою» історією «Ліхааф», ніж з будь-яким іншим її шедевром. Читачі рідко оцінювали повну творчість цих двох майстрів літератури урду, говорить вона у книзі. Історії та замальовки в «Жінки-хижі» показують зовсім іншу сторону Манто – грубу, безжально смішну і славно м’якувату, навіть коли вони закінчуються трагедією.
Для тих, хто знає Манто лише за його душевні розповіді про розділ, ця книга показує інший жанр письма, представляючи його як досвідченого письменника кримінальної літератури та комедій про манери, а також їдкого оглядача, каже Башир.

Автор, поет і перекладач, опубліковані твори Башира: «Пам’ять минулого» (2006), «Я проковтнув місяць: поезія Гульзара» (2013) та «Аандхі» Гульзара: інсайти у фільмі (2019). Коли справа доходить до перекладу, за її словами, ніколи не буває правильного чи неправильного слова як такого, але є добре слово і краще слово, і все залежить від того, наскільки добре перекладач знайомий із культурними нюансами мови оригіналу, а також з її володінням цільовою мовою.

Завжди є слова, фрази та ідіоми, пронизані культурним середовищем, яке майже неможливо відтворити мовою перекладу. У всіх подібних випадках я робив чесні та відчайдушні спроби зберегти культурну тканину оригіналу в міру своїх можливостей, каже Башир. Тим не менш, вона визнає, що переклад Manto був складним через незрозумілу розмовну мову, яку він використовував разом зі своєю лукавою, іронічною грою слів.

Його герої говорили мовою свого соціального середовища. Тест полягав у тому, щоб вміти перекладати нюанси та конотації, настільки загорнуті в ту минулу епоху, до якої належав автор, каже вона. Журналіст, письменник і кіносценарист, Манто народився в Лудхіані в 1912 році і помер у 1955 році у віці 42 років в Пакистані, куди мігрував після розділу після творчо продуктивного перебування в тодішньому Бомбеї.

Поділіться Зі Своїми Друзями: